Херсонська ОВА виплатила майже 15 млн гривень компенсацій за знищений врожай внаслідок російського теракту на Каховській ГЕС. Про це повідомив перший заступник голови обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій.
За його словами, виплати отримала 671 людина. За кожну затоплену сотку городини виплатили 3318 гривень. Максимальний розмір компенсації становив майже 100 тисяч гривень.
“Заявки на компенсацію приймали до кінця жовтня цього року. За цей час до комісії надійшло більше ніж 2200 заявок. Фахівці опрацювали — 743 та обстежили понад 56 гектар землі. Відшкодування отримала 671 людина”, — сказав Бутрій.
Заступик очільник ОВА зазначив, що в бюджеті залишився залишок коштів, які планувалося витратити на вказані компенсації. Сума складає понад 11 млн гривень.
До речі — сенатора Росії Кастюкевича звинувачують у військовому злочині на Херсонщині
Бутрій пояснив, що залишок коштів пов’язаний з неможливістю комісії обстежити земельні ділянки, які постійно знаходяться під вогнем російських військовий. Для прикладу, лише у Херсонській громаді комісія не змогла опрацювати 1300 звернень.
Наслідки знищення Каховської ГЕС і дамби для сільського господарства регіону у 2023 році
Підрив Каховської ГЕС російськими окупаційними силами у 2023 році став однією з найбільших техногенних катастроф у сучасній історії України. Втрата водосховища повністю змінила водний баланс Херсонської області, Запорізької області та частини Дніпропетровщини. Особливо важкими стали наслідки для сільського господарства, яке завжди залежало від стабільного зрошення.
Руйнування дамби призвело до зникнення Каховського водосховища, з якого живилися Північно Кримський канал, Каховська зрошувальна система і численні локальні водогони. Території, де традиційно вирощували овочі, ягоди, рис, сою, кукурудзу та соняшник, втратили доступ до води. Багато фермерських господарств опинилися на межі повного занепаду. Дефіцит води спричинив засолення ґрунтів, падіння врожайності та вимушене скорочення посівних площ.
На окупованих територіях, включно з Генічеськом, відсутність централізованого водопостачання для зрошення призвела до хаотичного використання підземних вод. Це посилило деградацію земель, що створює загрозу довготривалого виснаження природних ресурсів. Зникає рослинність у степових районах, погіршується кормова база для тваринництва, а аграрна продукція стає менш конкурентною.
Через два роки після трагедії можна впевнено сказати, що регіон переживає системну екологічну та економічну кризу. Відновити зрошувальні системи без контролю над територією і без відбудови греблі неможливо. Це означає, що сільське господарство півдня України фактично втратило основу свого існування і поступово переходить до моделі виживання.
В тему — зустріч на Алясці Трампа та путіна: що відомо
Вплив на енергетику, клімат і прогноз на наступні п’ять років
Каховська ГЕС була важливим елементом енергетичної системи України. Після її знищення зникло не лише джерело дешевої електроенергії, але і стратегічний регулятор води, який впливав на кліматичні умови всього Нижнього Подніпров’я. Різке осушення великої водної площі змінило локальний клімат. Зменшився рівень вологості, зросли літні температури, посилилась вітрова ерозія. Степова зона почала швидше перегріватися і втрачати здатність утримувати вологу.
Осушення дна водосховища спричинило пилові бурі, які стали характерними для регіону у весняно літній період. Без відновлення водного дзеркала цей процес буде лише посилюватися. Втрата води також вплинула на малу річкову мережу, яка живилася з підземних резервуарів, пов’язаних із Каховським водосховищем. Річки міліють, екосистеми руйнуються, а біорізноманіття скорочується.
Якщо ситуація залишиться незмінною ще на п’ять років, регіон може зіткнутися з низкою довготривалих наслідків. По перше, клімат стане більш посушливим, що зробить сільське господарство малоефективним без кардинальної перебудови системи зрошення. По друге, ґрунти продовжать деградувати, перетворюючись на напівпустельні території з низькою продуктивністю. По третє, енергетичні втрати від невідновлення ГЕС закріплять залежність від інших джерел електрики, що впливатиме на загальну стійкість енергомережі.
Це цікаво — росія після війни: економічний колапс та неминуча дезінтеграція
У найбільш песимістичному сценарії південь Херсонщини ризикує перетворитися на регіон з обмеженим природним потенціалом, де сільське господарство, рибальство і рекреація більше не зможуть забезпечувати економічну стабільність. У більш оптимістичному сценарії відновлення водосховища після деокупації та відбудова гідроспоруди відкриють можливість повернення до нормального стану, однак цей процес триватиме багато років.
