Спокій на Херсонщині потрібен не всім

Дещо призабута лексика сепаратистів, котрі навесні 2014 року намагалися розпалити війну на Херсонщині, Одещині й Миколаївщині заради міфічної «Новоросії», днями опинилася знову на слуху завдяки зусиллям представників «Опозиційного блоку». Під час своїх акцій зі збору підписів у Каховці, Новій Каховці, Херсоні та багатьох інших містах України вони розповсюджували листівки з такими ж закликами, які кожен міг почути перед початком війни на Донбасі. Щоправда, цю сепаратист­ську риторику «опозиціонери» розбавили згадками про Мінські угоди і вимогами зупинити війну, яку допомогли розпалити їхні попередники з Партії регіонів.

«Мы, граждане Украины, требуем обеспечить право говорить и слушать на родном (русском) языке, остановить репрессии и наступление нацизма, прекратить фальсификацию истории, прекратить войну и вернуть мир в Украину» — на повному серйозі від імені українського народу виступають сучасні «опозиціонери». Немов хтось дійсно забороняє комусь розмовляти «на русском и других языках». Немов без «Опоблоку» у світі зникне Міжнародний день захисту жінок за свої права і що саме їм треба завдячити в перемозі над нацистами у Другій світовій війні. Немов лише за допомогою таких листівок можна закінчити війну в нашій країні.

Дволикість «Опоблоку» була помітна і під час вшанування пам’яті загиблих в Одесі навесні 2014 року. Представники цієї партії згадали тих, хто став жертвою подій на Куликовому полі 2 травня, але «забули» про постраждалих і загиблих від рук антимайданівців того ж дня у центрі Одеси, з чого власне і почався той чорний день для цього міста. «Забули» про тих, хто став жертвою нападів агресивних проросійських активістів з лютого по квітень того ж року. «Був вражений кількістю людей на мітингу на Куликовому полі, які скандували «Не забудем! Не простим!». Але я ніколи не бачив нічого подібного в районі артилерійських складів, де справжні нацисти спалили тисячі мирних громадян єврей­ської національності. Виявляється, у цьому випадку — і забули, і про­бачили», — помітив відомий одеський поет, психолог і психіатр Борис Херсонський.

Минулого року «Новий день» розповідав історію жительки Краматорська Марини Недоруби, котру 10 травня 2014 року під окупованим ще Слов’янськом захопили в полон так звані «ополчєнци», якими керувало російське військове командування. «Тоді неокуповану частину Донецької області врятувала аморфність більшої частини населення, яка не займала нічию сторону і спокійно ходила щодня на роботу і з роботи, — зізналася Марина в інтерв’ю автору цих рядків. — Найстрашніші — це вони, а також ті, хто говорить «Мы за мир. Лишь бы не было войны!». Вони — потенційні зрадники. А подібні люди є дуже небезпечними й зараз».

Подібні слова говорили і продовжують говорити на окупованих українських землях, зокрема, ті, хто виправдовує окупацію і ратує за продовження кривавої війни. Про це слід пам’ятати всім, хто зустріне черговий партійний намет новоявлених «бірців з нацизмом», «защитников русского языка» і «противників» війни за звільнення своєї країни від окупанта.

 

 

Джерело: Олег БАТУРІН, «Новий день»

 

Share Button

Оставить комментарий.

Уведомлять
avatar
300
Сортировать по:   последние | сначала | наиболее популярные
Серый
Гость

Спокойно, как в могиле!

wpDiscuz