Лопушинський публічно відмовився зайняти посаду заступника міського голови

Відомий вчений та громадський діяч Іван Лопушинський у відкритому листі відповів на бруд, який стали розповсюджувати деякі інтернет-видання проти нього, інформує видання «Політична Херсонщина».

В листі він також відмовився від пропозиції зайняти посаду заступника міського голови. Зважаючи на важливість теми та з великої поваги до Івана Петровича, якого ми дуже добре знаємо, ми друкуємо цей лист.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Після мого коментаря в кулуарах сесії Херсонської міської ради 31 травня 2016 року Грушку О.С. моєї позиції щодо оновлення площі Перемоги і Парку слави в Херсоні в засобах масової інформації та Інтернеті з’явилася низка брудних публікацій на замовлення, що ганьблять мою честь і гідність як відомого в Україні вченого.

Хочу ще раз повторити: моя принципова позиція залишається незмінною: уся тоталітарна символіка в ході декомунізації має зникнути з теренів України і Херсона в тому числі, як це сталося в багатьох містах України. До цього нас зобов’язує національне законодавство і просто людська совість. Пролита кров десяти тисяч загиблих і 20-и тисяч покалічених українських громадян у результаті російсько-української війни, розпочатої кремлівським режимом, зобов’язує нас, живих, до такого кроку.

Щодо мого комсомольського і партійного минулого. Я зовсім не соромлюсь його, оскільки, працюючи в названих органах, завжди дбав про простих людей, не дурив і не обкрадав їх.

На «українському майдані» я стою з 9 грудня 1989 року, коли в Херсоні відбулися перші установчі збори Народного руху України за перебудову, учасником яких я був.З того часу сповідую лише одну ідею – вільної і незалежної Української держави. Я ніколи не бігав з однієї політичної партії в іншу, не був в «партіях влади». Нині, залишаючись позапартійним, служу Українському народові вірою і правдою, готуючи кадри управлінців нової генерації для системи публічного управління нашої держави та розробляючи теорію науки державного управління.

Щодо посади заступника міського голови. Так, справді, мій колишній студент (а не близький друг, як пишуть в Інтернеті – я з радістю хотів би мати такого товариша), совість херсонського Майдану (2013-2014 рр.) Володимир Миколаєнко ще влітку 2015 року запросив мене до своєї команди. Я публічно став поруч з ним ще до виборів і підтримав його на виборах. Саме тому, після довгих роздумів, я і дав згоду обійняти посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, тим самим підтримати щирого патріота України, допомогти йому моїми знаннями і значним управлінським досвідом.

Проте, знаючи мою відкритість і принципову позицію, а також те, що я сам не краду і не дам на новій посаді красти іншим, проти мене розгорнули відкриту агресивну боротьбу.

Зважаючи на викладене вище, я публічно відкликаю свою згоду щодо призначення на посаду заступника Херсонського міського голови. Залишаюся там, де вмію працювати не гірше ніж на публічній службі – учити студентів і займатися науковою діяльністю.

Щиро бажаю моєму вихованцеві Херсонському міському голові Володимирові Миколаєнку витримати шалений опір і тиск, віднайти порозуміння з депутатами міської ради, міськими організаціями політичних партій заради добробуту містян і розвитку міста Херсона.

Слава Україні! Слава Нації!

Іван Лопушинський.

Довідка: Лопушинський Іван Петрович. Народився 14 серпня 1957 р. доктор наук з державного управління, доктор філософії, професор, заслужений працівник освіти України, дійсний член (академік) Української академії акмеології. Завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету, професор кафедри педагогіки, менеджменту освіти й інноваційної діяльності КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (за сумісництвом).

У минулому очолював Суворовську районну у місті Херсоні раду, займав керівні посади в органах місцевої влади.

У 1979 — 1988 рр секретар Високопільського та Суворовського райкомів ЛКСМУ.  З 1991 р — викладач. Член Народного Руху України. Пізніше очолював обласну організацію ОУН. Був заступником голови обласної організації Української народної партії, у 2006 р. балотувався до Суворовської районної ради від Народного Союзу Наша Україна.

Має нагороди: медаль «За трудову відзнаку» (1976), орден Св. Архистратига Михаїла УПЦ КП (2004), Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2005), Подяка Прем’єр-міністра України (2006), Заслужений працівник освіти України (2007), Грамота Верховної Ради України (2007), Нагрудний знак Національного агентства України з питань державної служби «Державна служба України «За сумлінну працю» (2011), орден Покрови Пресвятої Богородиці Міжнародного союзу козацтва (2013), Почесна грамота Верховної Ради України (2013).

 

 

 

Фотографія обкладинки — видання «Мост»

Share Button

Оставить комментарий.

Уведомлять
avatar
300
wpDiscuz